Когда в тёплых ладонях мироздания,
Тебя любовь вселенская несёт.
Душу открой добру и созиданию,
Мир иллюзорен, боли страх страдания,
Этап взросления ума и осознание,
Всё бренно и, как водится, пройдёт.
Всё неуместно, алчность и стяжательство,
Всё суета, размеренность в чести.
Не надо уповать на обстоятельства,
И очернять мир ложью и предательством,
Себе мы сами строим обстоятельно
Дороги, что намерены пройти.
Поддавшись мимолётному желанию,
Спешим мы затеряться в миражах.
Порою миг:-дарует обаяние,
Но осложняет путь до осознания,
В чём жизни суть, и истинность призвания,
А неуверенность порождает страх.
А он известно:- лишь ограничение,
«Флажками красными» очерчивает путь.
Уводит он от «пункта назначения»,
Порой мы тратим жизнь в преодолении,
Собой построенных преград с особым рвением,
Не в силах просто в сторону шагнуть.
Лишь покаяние:- снимает все ошибки,
Оно бальзам израненной душе.
Замки песчаные поверьте очень зыбки,
Достаточно порой доброй улыбки,
Чтобы сменить «затёртое» клише.
Добро меняет символы и знаки,
Шаг каждый научитесь с ним сверять.
И матрица, держащая нас в страхе,
Разрушит образы блуждающие в мраке,
А мы научимся любить и созидать…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Керри блю - II. - Марина Н. Эта история не выдумана. Она действительно имела место в моей жизни.И я решила поделиться ею с вами.
(В слове «рванулася» нет ошибки. Оно написано таким образом для рифмы).
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
